• четвер

    21 листопада, 2024

  • 13.1°
    Помірний дощ

    Миколаїв

  • 21 листопада , 2024 листопада

  • Миколаїв • 13.1° Помірний дощ

Катерина Середа

Катерина Середа

Представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області

Журналістика війни: як 1000 днів змінили медіа Миколаївщини

Як повномасштабна війна вплинула на медіа Миколаївщини, фото: МикВістіЯк повномасштабна війна вплинула на медіа Миколаївщини, фото: МикВісті

24 лютого 2022 року стало початком нової реальності для журналістів Миколаївщини. Протягом цих 1000 днів повномасштабного вторгнення місцеві медіа працювали в умовах обстрілів, постійного ризику для життя, перебоїв у комунікаціях, пошуку грошей і вигорання журналістів. Їхнє завдання було складним: забезпечувати громаду достовірною інформацією, висвітлювати важливі події та реагувати на нові виклики.

Як миколаївські ЗМІ працювали з перших днів великої війни, які редакції змогли вистояти, а які - ні, як змінилося інформаційне середовище — про це наш аналіз життя у війні миколаївських медійників.

Початок повномасштабної війни: реакція медіа на перші дні вторгнення

У перші дні вторгнення журналісти Миколаївщини працювали безперервно, цілодобово інформуючи громаду про ситуацію в місті та області, які зазнавали щоденних обстрілів і перебували під загрозою окупації. Редакції оперативно надавали інформацію про евакуаційні маршрути, роботу аптек, пункти гуманітарної допомоги, стан доріг навколо Миколаєва та наближення ворожих сил. Миколаївські медійники, які раніше ніколи не працювали у зоні бойових дій, вимушено стали воєнними журналістами.

Перший місяць великої війни більшість місцевих медіа працювали віддалено, хтось евакуювався. Проте, адаптувавшись до нової реальності, та отримавши засоби захисту, медійники Миколаєва почали активно працювати в полях.

«З початку повномасштабної ми переважно працювали в укриттях або у волонтерських штабах. Головним завданням тоді було – оперативно та достовірно інформувати людей про війну, протидіяти дезінформації. У той час було особливо важливо перевіряти всю інформацію через надійні джерела, адже у перших два місяці було досить багато вкидів росіян. Це стосувалось багатьох тем: як можливої окупації Миколаєва, так і централізованого водопостачання міста, якого не стало після обстрілу водогону. Фактично ми працювали 24/7, а у перші тижні, здається, спали по черзі по 3-4 години на добу. Адже інформації було дуже багато, її потрібно було перевіряти, обробляти та швидко давати читачеві, - згадує журналістка«МикВісті» Юлія Бойченко, яка залишалась у Миколаєві у перші місяці повномасштабної війни.

Вона розповідає, що це стало викликом, оскільки ніхто не працювали до цього у такій сфері журналістики, не писав на воєнну тематику.«Але час диктував нам свої умови, нам треба було швидко розбиратися у цьому, стати обізнаними. Тому що, насправді, у цьому була велика необхідність, адже будь-яка «зайва» інформація могла нашкодити і навіть вартувати комусь життя. Тоді журналісти не мали можливості виїжджати за межі міста, ближче лінії фронту. Насамперед, на це потрібно було отримати дозвіл, якого військові не надавали через безпекову ситуацію. Мало хто розумів, як організувати цей процес. До того ж, у перші місяці редакція не мала захисного спорядження: касок, бронежилетів. А це, власне, завжди одна з головних умов виїзду до прифронтових зон. Тому ми більше сконцентрувались на інформуванні наших читачів, щоб зробити інформаційне поле для них зрозумілим та достовірним», — розповідає про перші місяці роботи під час повномасштабної війни журналістка Юлія Бойченко.

З одного боку, нестача кадрів, з іншого — фінансові проблеми стимулювали місцеві медіа об’єднатися. Два миколаївські телеканали «МАРТ» та «НІС-ТВ», та два онлайн-медіа «МикВісті» та «Шиповник» поєднали свої зусилля та працювали над створенням щоденного випуску новин «Є-Новини». Усі видання працювали в режимі медіахабу, перебуваючи в одному офісі, після того, як наприкінці березня їхні редакції постраждали внаслідок влучання російської ракети в будівлю Миколаївської ОВА. Цей проєкт працював до кінця 2022 року. На початку 2023 року телеканал «МАРТ» зміг повернутися до власної редакції. 

Будівля Миколаївської ОВА після влучання крилатої ракети 29 березня 2022 року, фото: ДСНСБудівля Миколаївської ОВА після влучання крилатої ракети 29 березня 2022 року, фото: ДСНС
Будинок творчості учнів, де знаходиться редакція телеканалу «МАРТ», пошкоджено вибуховою хвилею після влучання ракети в будівлю Миколаївської ОВА 29 березня 2022 року, скриншот з відео мера Олександра СєнкевичаБудинок творчості учнів, де знаходиться редакція телеканалу «МАРТ», пошкоджено вибуховою хвилею після влучання ракети в будівлю Миколаївської ОВА 29 березня 2022 року, скриншот з відео мера Олександра Сєнкевича
Будівля, у якій знаходились редакції видання«МикВісті» та телеканалу «НІС-ТВ» через дорогу від Миколаївської ОВА, фото: «МикВісті»Будівля, у якій знаходились редакції видання«МикВісті» та телеканалу «НІС-ТВ» через дорогу від Миколаївської ОВА, фото: «МикВісті»

У відповідь на фінансові труднощі редакції, зокрема, сайти «Преступности.НЕТ» та «МикВісті», звертались по допомогу до своїх читачів. «Ми вдячні нашим читачам за те, що на початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року вони відгукнулися на наше прохання. Це було перше, і, можливо, востаннє, коли ми звернулись по допомогу, і ми тоді отримали чималу фінансову підтримку від наших читачів. Це дало змогу два місяці протягнути і виплачувати зарплату журналістам», - розказує головний редактор «Преступности.НЕТ» Анатолій Чубаченко в коментарі ІМІ.

Підтримка читачів стала критично важливою для продовження роботи медіа в перші місяці війни, дозволивши редакціям зберегти колективи та продовжувати інформувати громаду в умовах кризи.

У цей час, навесні 2022 року, з Миколаєва поїхала велика кількість журналістів: хтось у інші регіони, хтось за кордон. У певний період часу, з усього колективу окремих редакцій у місті залишалось 1 - 2 людини. Поїхавши за кордон, журналісти часто залишали роботу, що в результаті спричинило кадрову кризу у місцевих медіа.

Підтримка журналістів від ІМІ: бронежилети, релокація, гроші

Брифінг в Миколаєві біля зруйнованої будівлі ОВА, травень 2022, фото: МикВістіБрифінг в Миколаєві біля зруйнованої будівлі ОВА, травень 2022, фото: МикВісті

Їх можна зрозуміти: з початком повномасштабного вторгнення журналісти Миколаївщини опинилися в небезпеці через щоденні обстріли та роботу в прифронтовій зоні. Забезпечення їхньої безпеки стало одним із головних пріоритетів Інституту масової інформації, який виступив ключовим партнером для місцевих медіа.

Інститут масової інформації та інші міжнародні організації допомагали забезпечити миколаївських медійників десятками бронежилетів, касок, аптечок, іншим екіпіруванням, яке давало більше захисту, а також допомагали редакціям і журналістам комп'ютерами, телефонами, старлінками, павербанками. Під час блекауту взимку 2022-2023 місцевим редакціям допомагали з забезпеченням генераторами та зарядними станціями. «Ми отримали бронежилети в той момент, коли це було життєво необхідно. Без них більшість із нас просто не могли б виїжджати на місця обстрілів чи знімати репортажі з небезпечних районів», — розповідає фото та відеооператор «МикВісті» Сергій Овчаришин, який з початку повномасштабної війни фіксував російські злочини у Миколаєві.

Окрім технічної допомоги, ІМІ також надавав екстрену фінансову підтримку миколаївським журналістам: і тим, хто був вимушений евакуюватися, і тим, хто залишився у Миколаєві і втратив роботу, чи постраждав від російських обстрілів.

Хто закрився і чому: втрати місцевих медіа

Миколаївські журналісти фіксують наслідки обстрілів РФ, 2022 рік, фото: Сергій ОвчаришинМиколаївські журналісти фіксують наслідки обстрілів РФ, 2022 рік, фото: Сергій Овчаришин

За 1000 днів війни не всі миколаївські редакції змогли витримати тиск війни.  Від початку повномасштабного вторгнення у різний період свою роботу призупинили чотири місцевих телеканали — «НІС-ТВ», «ТАК TV», «Сатурн»,«Твій Всесвіт» (Первомайськ). Фактично усі регіональні газети припинили вихід у друці після 24 лютого 2022 року. Більшість і досі не відновила свою роботу. Втім, на сьогодні відновили роботу миколаївські газети «Вечірній Миколаїв», «Південна Правда»,«Миколаївські новини». Вже після деокупації Снігурівки у листопаді 2022 року знову почала видаватися газета «Вісті Снігурівщини»

Тоді перший номер газети «Вісті Снігурівщини» вийшов друком 19 листопада з накладом 3 тисячі екземплярів. Головний редактор газети Ігор Новіков розповів тоді у коментарі ІМІ, що газету вдалось надрукувати завдяки підтримці донорів. Газету роздавали жителям Снігурівщини у гуманітарних пунктах, які зараз діють у Снігурівці та селах району.

Ігор Новіков тримає випуск газети«Вісті Снігурівщини», яка вперше вийшла друком з початку повномасштабної війни у листопаді 2022 року, фото: Ігор НовіковІгор Новіков тримає випуск газети«Вісті Снігурівщини», яка вперше вийшла друком з початку повномасштабної війни у листопаді 2022 року, фото: Ігор Новіков

Так і не поновила роботу обласна газета «Рідне Прибужжя», клон якої під час окупації робили росіяни на Миколаївщині.

За даними Інституту масової інформації, 329 українських медіа змушені були припинити свою роботу протягом 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення РФ. З них 30 у Миколаївській області, тільки 7 з них змогли відновити роботу.

З початку повномасштабної війни зупинив роботу сайт Mk.news. А восени 2023 року через мобілізацію керівника припинила свою роботу редакція онлайн-медіа «Свідок.info». Зараз у Миколаєві працюють редакції 6 онлайн-медіа, Нових медіа за цей час у регіоні не створилось.

Втрати 1000 днів війни

З перших днів великої війни добровольцями мобілізувались і миколаївські медійники: журналісти, оператори та інших працівники місцевих медіа. 

Миколаївські медійники за цей час зазнали втрат. Рік тому, у листопаді 2023 року, на фронті поблизу Куп’янська (Харківщина) 22 листопада загинув колишній телеоператор«Суспільне Миколаїв» Олександр Попов. Він захищав Україну в складі 95 окремої десантно-штурмової бригади.

Олександр Попов, Фото: Суспільне МиколаївОлександр Попов, Фото: Суспільне Миколаїв

У травні 2023 під Бахмутом на фронті загинув фотограф-натураліст з Первомайська Миколаївської області Денис Кривий, намагаючись урятувати поранених побратимів. Він служив у Силах спеціальних операцій.

Денис Кривий, Фото: Галина ВолгінаДенис Кривий, Фото: Галина Волгіна

30 липня 2024 року на фронті загинув фотограф-орнітолог родом з Миколаєва Олексій Сапуга.

Олексій Сапуга. Фото: Facebook-сторінка Вахтанга КіпіаніОлексій Сапуга. Фото: Facebook-сторінка Вахтанга Кіпіані

Трансформація медіа: як миколаївські редакції адаптуються до реалій війни

Повномасштабна війна не лише кинула виклик існуванню місцевих медіа, а й змусила їх трансформуватися, знаходити нові підходи до роботи, долати кадрову кризу та шукати фінансування. За цей час миколаївські медіа зробили значний крок уперед, розвиваючи нові формати, створюючи майданчики для навчання і налагоджуючи співпрацю з міжнародними партнерами. Наприклад, миколаївський Центр журналістських розслідувань NikCenter у квітні 2023 року створив в телеграмі на основі технології ChatGPT чатбот «Переписувач» – він допомагає розшифровувати аудіо- та відеофайли. Окрім того, команда видання розробила та запустила для медійників онлайн-курс із програмування. А онлайн-медіа «МикВісті» за підтримки Міжнародної благодійної організації BBC Media Action у 2024 році реалізували проект на тему мінної безпеки.

Журналістський хаб Інституту масової інформації Медіабаза Миколаїв, який почав роботу у листопаді 2022 року, став ключовим центром підтримки для місцевих медіа. За два роки своєї роботи Медіабаза стала не лише фізичним простором для роботи, а й осередком навчання та обміну досвідом.

Учасники тренінгу «Короткі відео для медіа», який провела Медіабаза.Миколаїв у вересні 2024 року, фото: Катерина СередаУчасники тренінгу «Короткі відео для медіа», який провела Медіабаза.Миколаїв у вересні 2024 року, фото: Катерина Середа
Тренінг про роботу на деокупованих територіях Херсонщини у Медіабазі Миколаїв, листопад 2023, фото: Катерина СередаТренінг про роботу на деокупованих територіях Херсонщини у Медіабазі Миколаїв, листопад 2023, фото: Аліса Мелікадамян

Медіабаза Миколаїв регулярно організовує тренінги та семінари для журналістів на чутливі теми, безпеку в зоні конфлікту, використання нових медіатехнологій, стратегічне планування та аналіз медійного ринку, написання грантів. Також особлива увага приділяється психологічній підтримці журналістів, які працюють в умовах війни. «Ми проводимо тренінги, спрямовані на те, щоб журналісти могли адаптуватися до змін, працювати ефективніше і зберігати психологічну стійкість. Також наша мета - надати практичні знання для студентів-журналістів місцевих вишів. Потім ми бачимо, що вони йдуть працювати журналістами у місцеві онлайн-медіа та на телеканали. Це тішить», - розповідає комунікаційниця Медіабази Миколаїв Аліса Мелікадамян.

Тренінг Медіабази Миколаїв з надання першої медичної допомоги, фото Медіабаза МиколаївТренінг Медіабази Миколаїв з надання першої медичної допомоги, фото Медіабаза Миколаїв

Медіабаза Миколаїв — це, фактично, медійний пункт незламності. Там можна отримати у користування засоби захисту (бронежилет, каска, аптечка), скористатись комп’ютером, попрацювати під час блекауту, підзарядити гаджети або ж почитати книжку. Сьогодні це велика мережа журналістських хабів Медіабаза, яка працює в 13 регіонах, забезпечує працівників медіа бронею та аптечками для поїздок на фронт, коворкінгом та навчанням на всі можливі теми. Два роки роботи Медіабази показали, що навіть у складних умовах війни медіа можуть знаходити можливості для розвитку. 

Медіабаза Миколаїв також проводить психологічні тренінги, березень 2023 року, фото: Медіабаза МиколаївМедіабаза Миколаїв також проводить психологічні тренінги, березень 2023 року, фото: Медіабаза Миколаїв

Катерина Середа, представниця Інституту масової інформації в Миколаївській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.